Уряд затвердив склад Наукового та Адміністративного комітетів Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, до якого увійшло 48 осіб. Відповідну постанову було прийнято сьогодні, 9 серпня, на засіданні КМУ у приміщенні Будинку Уряду.
«Національна рада – основний стратегічний орган реформування сфери науки та інновацій в Україні, який очолюватиме Прем’єр-міністр за посадою. Під його керівництвом Нацрада об’єднає лідерів наукової спільноти та представників усіх ключових гравців на цьому полі. Вперше в історії України створено орган, який стане не лише верховним у сфері громадського контролю наукової діяльності, а й платформою для ефективної взаємодії між науковцями, органами виконавчої влади, представниками бізнесу», – відзначила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Склад Наукового комітету на основі конкурсу сформував спеціально створений відповідно до європейської практики Ідентифікаційний комітет з питань науки. До нього увійшли 9 провідних вчених, три з яких – представники вітчизняної науки, 6 – іноземні вчені.
Адміністративний комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій складається з представників центральних органів влади та профільних установ, що мають безпосередній вплив на прийняття рішень у сфері науки. Його склад сформовано на підставі пропозицій центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук та національних галузевих академій наук, Київської міської та обласних державних адміністрацій, великих наукоємних підприємств, наукових установ та ВНЗ.
В кожен із комітетів входить по 24 особи.
«Затвердження складу Нацради – це завершення процесу її утворення. Тепер вона може почати повноцінну роботу та виконання покладених на неї обов’язків», – пояснила міністр.
Одними з головних функцій Національної ради буде підготовка пропозицій щодо:
– формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності;
– розвитку наукової та науково-технічної сфери в Україні;
– пріоритетів такого розвитку та заходів з їх реалізації;
– інтеграції української науки в світовий науковий та європейський дослідницький простори з урахуванням національних інтересів;
– систем незалежної експертизи державних цільових наукових на науково-технічних програм, наукових проектів, державної атестації наукових установ, присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань.
Національна рада також заслуховуватиме та оцінюватиме звіти головних розпорядників бюджетних коштів, що здійснюють наукову та науково-технічну діяльність. На підставі цього Нацрада надаватиме Уряду рекомендації щодо формування державного бюджету – визначення загальних обсягів фінансування науки та його розподілу між базовим та конкурсним фінансуванням наукових досліджень.
Базове фінансування є системним, воно надається для забезпечення фундаментальних досліджень, розвитку інфраструктури тощо. Конкурсне – дається під реалізацію конкретних проектів чи завдань.
