Новини
Депутати ухвалили новий закон «Про вищу освіту»
1 липня 2014
Першого липня у другому читанні Верховна Рада України прийняла Закон «Про вищу освіту» № 1187-2.
У голосуванні брали участь 337 нардепів, з яких 276 підтримали це рішення.
Робочою групою на чолі з ректором КПІ Михайлом Згуровським цей законопроект був розроблений ще у 2012 році. За для покращення закону проводилися обговорення з представниками громадськості, студентства, а також з представниками понад 30 освітніх організацій.
Також, цей законопроект дороблявся вже на стадії ухвалення. «Між першим і другим читанням ми отримали 959 поправок», — зазначила голова Комітету ВР з питань науки та освіти Лілія Гриневич.
За словами експертів, цей законопроект дасть змогу вітчизняній освіті вийти на якісно новий рівень, що в свою чергу, допоможе Україні у входженні до Європейського освітнього простору, а також збільшить конкурентоспроможність українських випускників на ринку праці.
Зокрема, основними змінами, які відбулися у новому законопроекті «Про вищу освіту» є: встановлення рівнів та ступенів освіти, ліквідація рівнів акредитації вищих навчальних закладів, запровадження академічного та першого наукового ступеня — доктор філософії, запровадження Національного агентства з якості вищої освіти та незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, встановлення нового порядку набуття вищим навчальним закладом статусу національного, започаткування дослідницьких університетів, закріплення на законодавчому рівні системи зовнішнього незалежного оцінювання, розширення реальної автономії вищих навчальних закладів та інше.
Як зазначив міністр Сергій Квіт задля конкурентоспроможності українських ЗВО на світовому ринку, є важливим створення автономії університетів.
«В основі проекту закону «Про вищу освіту» — ідея університетської автономії, насамперед, в академічній, організаційній та фінансовій сферах. Планується розширення повноважень вчених рад та колективів університету, зокрема, право самостійно обирати ректора, тоді як міністерство лише фіксуватиме факт вибору», — зазначає Сергій Квіт.
Як зазначається, закон було прийнято з поправками, а отже він підлягає техніко-юридичному редагуванню.
У голосуванні брали участь 337 нардепів, з яких 276 підтримали це рішення.
Робочою групою на чолі з ректором КПІ Михайлом Згуровським цей законопроект був розроблений ще у 2012 році. За для покращення закону проводилися обговорення з представниками громадськості, студентства, а також з представниками понад 30 освітніх організацій.
Також, цей законопроект дороблявся вже на стадії ухвалення. «Між першим і другим читанням ми отримали 959 поправок», — зазначила голова Комітету ВР з питань науки та освіти Лілія Гриневич.
За словами експертів, цей законопроект дасть змогу вітчизняній освіті вийти на якісно новий рівень, що в свою чергу, допоможе Україні у входженні до Європейського освітнього простору, а також збільшить конкурентоспроможність українських випускників на ринку праці.
Зокрема, основними змінами, які відбулися у новому законопроекті «Про вищу освіту» є: встановлення рівнів та ступенів освіти, ліквідація рівнів акредитації вищих навчальних закладів, запровадження академічного та першого наукового ступеня — доктор філософії, запровадження Національного агентства з якості вищої освіти та незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, встановлення нового порядку набуття вищим навчальним закладом статусу національного, започаткування дослідницьких університетів, закріплення на законодавчому рівні системи зовнішнього незалежного оцінювання, розширення реальної автономії вищих навчальних закладів та інше.
Як зазначив міністр Сергій Квіт задля конкурентоспроможності українських ЗВО на світовому ринку, є важливим створення автономії університетів.
«В основі проекту закону «Про вищу освіту» — ідея університетської автономії, насамперед, в академічній, організаційній та фінансовій сферах. Планується розширення повноважень вчених рад та колективів університету, зокрема, право самостійно обирати ректора, тоді як міністерство лише фіксуватиме факт вибору», — зазначає Сергій Квіт.
Як зазначається, закон було прийнято з поправками, а отже він підлягає техніко-юридичному редагуванню.
За матеріалами: УНІАН