Новини
Метод батога і медяника у навчанні
14 травня 2015
Нещодавно закінчився експеримент, який проводили нейробіологи з Університету Вашингтона в Сент-Луїсі. Відповідно до отриманих результатів було виявлено, що кількість повторень будь-якої дії прямо пропорційне розміру грошової винагороди за неї.
Цікавий той факт, що будь-який штраф, незалежно від його грошового вираження, ефективно запобігає певній дії в майбутньому.
Модифікувавши класичний бихевиористский «Закон ефекту» Торндайка науковці з університету показали, що на відміну від тварин модифікація поведінки людини за допомогою негативних стимулів відіграє велику роль.
Учасників експерименту було розділено на дві групи. Першій групі через навушники транслювали звуки клацань і шумів. У кожній пробі вони повинні були визначити, в якому з навушників прозвучало більше клацань — правому або лівому. Другій групі демонструвалися спалахи світла на екрані. Їх завданням було встановити, де вони бачили більше спалахів — з правого або лівого боку екрану. Кількість клацань і спалахів з обох сторін було випадковим і майже рівним, що постійно тримало учасників в стані невизначеності з приводу правильності прийнятого ними рішення. Вони не могли самостійно достовірно дізнатися, чи був їхній вибір вірним чи ні.
Якщо відповідь була вірною, учасників нагороджували монетою вартістю 5, 10, 15, 20 або 25 центів, а у випадку помилкового рішення одну монету відбирали назад (номінал визначався випадково).
Отже, обравши правильну відповідь і отримавши за це нагороду у 25 центів кожен учасник, в 9 випадках з 10 знову обирав той же навушник, який виявився правильним. А у випадку, коли за правильну відповідь платили тільки 5 центів, повторне рішення було прийнято лише в 5 випадках з 10.
Неправильна відповідь призводила зовсім до іншого рішення, а саме коли учасників штрафували, відбираючи монету будь-якого номіналу — це практично завжди приводило до зміни вибору в наступній пробі.
За словами науковців, їхнє дослідження допоможе скоректувати один з фундаментальних законів навчання, який був запропонований ще в кінці XIX століття бихевиористом Едвардом Торндайком «Закон ефекту».
Закон, у основній своїй структурі, має наступний вигляд: «Будь-яка поведінка, яка отримала підкріплення у вигляді задоволення, з високою ймовірністю знову буде відтворена. Якщо ж у відповідь на будь-яку поведінку виникає незадоволення, то ймовірність його повторення поступово знижується. В обох випадках швидкість закріплення ефекту залежить від сили стимулу».
Отже, дослідження американських науковців свідчить, що існує асиметрія між прямо пропорційною залежністю частоти поведінкових актів від сили позитивного стимулу, і практично плоским ефектом від негативних стимулів, які незалежно від своєї сили в рівній мірі швидко і ефективно модифікують поведінку учасників.
На думку вчених заохочення та покарання є різними факторами впливу на поведінку, а не схожими, як вважалося раніше. Зазначимо, що схожі дослідження вже досить сильно вплинули на розробку відеоігор, особливо, якщо в їх вигаданому світі використовуються реальні гроші.
Цікавий той факт, що будь-який штраф, незалежно від його грошового вираження, ефективно запобігає певній дії в майбутньому.
Модифікувавши класичний бихевиористский «Закон ефекту» Торндайка науковці з університету показали, що на відміну від тварин модифікація поведінки людини за допомогою негативних стимулів відіграє велику роль.
Учасників експерименту було розділено на дві групи. Першій групі через навушники транслювали звуки клацань і шумів. У кожній пробі вони повинні були визначити, в якому з навушників прозвучало більше клацань — правому або лівому. Другій групі демонструвалися спалахи світла на екрані. Їх завданням було встановити, де вони бачили більше спалахів — з правого або лівого боку екрану. Кількість клацань і спалахів з обох сторін було випадковим і майже рівним, що постійно тримало учасників в стані невизначеності з приводу правильності прийнятого ними рішення. Вони не могли самостійно достовірно дізнатися, чи був їхній вибір вірним чи ні.
Якщо відповідь була вірною, учасників нагороджували монетою вартістю 5, 10, 15, 20 або 25 центів, а у випадку помилкового рішення одну монету відбирали назад (номінал визначався випадково).
Отже, обравши правильну відповідь і отримавши за це нагороду у 25 центів кожен учасник, в 9 випадках з 10 знову обирав той же навушник, який виявився правильним. А у випадку, коли за правильну відповідь платили тільки 5 центів, повторне рішення було прийнято лише в 5 випадках з 10.
Неправильна відповідь призводила зовсім до іншого рішення, а саме коли учасників штрафували, відбираючи монету будь-якого номіналу — це практично завжди приводило до зміни вибору в наступній пробі.
За словами науковців, їхнє дослідження допоможе скоректувати один з фундаментальних законів навчання, який був запропонований ще в кінці XIX століття бихевиористом Едвардом Торндайком «Закон ефекту».
Закон, у основній своїй структурі, має наступний вигляд: «Будь-яка поведінка, яка отримала підкріплення у вигляді задоволення, з високою ймовірністю знову буде відтворена. Якщо ж у відповідь на будь-яку поведінку виникає незадоволення, то ймовірність його повторення поступово знижується. В обох випадках швидкість закріплення ефекту залежить від сили стимулу».
Отже, дослідження американських науковців свідчить, що існує асиметрія між прямо пропорційною залежністю частоти поведінкових актів від сили позитивного стимулу, і практично плоским ефектом від негативних стимулів, які незалежно від своєї сили в рівній мірі швидко і ефективно модифікують поведінку учасників.
На думку вчених заохочення та покарання є різними факторами впливу на поведінку, а не схожими, як вважалося раніше. Зазначимо, що схожі дослідження вже досить сильно вплинули на розробку відеоігор, особливо, якщо в їх вигаданому світі використовуються реальні гроші.