Новини
Сутність освітніх реформ, — Сергій Квіт
28 січня 2015
Освіта в Україні переживає досить складний період, адже не зважаючи на те, що наші учні виграють різні конкурси на міжнародній арені, жоден із наших навчальних закладів не входить до першої чи другої сотні престижних рейтингів. Це свідчить про нерозкритість потенціалу.
Зараз, на освіту в Україні витрачається понад 7 % всього ВВП країни, але результати діяльності є невтішними, що свідчить про низьку якість управління освітою, зношеність фондів та старіння кадрів.
Важливість реформування системи освіти в України відзначив Сергій Квіт, наголосивши, що не всіх задовільнять методи роботи Міністерства, адже лише за таких умов можливо досягти успіху в реформах.
По-перше, необхідність реалізації автономії українських університетів і створення сучасних механізмів забезпечення якості у вищій освіті.
Кожен ЗВО визначає як складати програму навчання та які дисципліни туди закладати. Жодна міністерська комісія не здатна визначити, як краще навчати та навчатися, це не властиві для чиновників функції.
Досягнення вузів будуть контролюватися як всередині університетів, так і ззовні – через Національне агентство із забезпечення якості освіти.
По-друге, треба змінювати принципи, адже не кількість ЗВО визначає розвиток освіти, а їх якість. Наприклад, у відповідності до нового Закону «Про вищу освіту» на даний момент кількість вузів зменшилася із 802 до 317. Неякісний ЗВО приречений на зникнення з освітнього поля України, тому Сергій Квіт наголошує на деякому скороченні навчальних закладів і у майбутньому.
Також, До прийняття нового закону існував перелік із 16 предметів, з яких формувався блок обов’язкових дисциплін. Серед них політологія, соціологія, фізичне виховання, українська мова, історія України, філософія, іноземна мова, безпека життєдіяльності та ін.
По-третє, Міністерство, згідно із чинним законом, не буде примушувати навчальні заклади впроваджувати вивчення окремого списку предметів, отже визначення переліку обов’язкових дисциплін – це прерогатива ЗВО, зрештою, як і право студентів на вибір університету, програми в ньому та певних дисциплін у межах цієї програми.
Зазначимо, що за програмою МОН, кожен студент зможе самостійно формувати траєкторію власного навчання, а навантаження викладачів зменшиться із 900 до 600 годин на рік.
Щоб зробити перехід до нової системи навчання, МОН планує розробити план дій, які кожен ЗВО зможе поступово виконувати.
МОН планує змінити і систему виплати стипендій, але ці зміни зачеплять лише майбутніх першокурсників. За словами Сергія Квіта, система забезпечення стипендії в Україні має колосальні ресурси, адже кожен рік на її виплату виділяється понад 5 млрд. гривень, але принцип розподілу цих коштів є вкрай неефективним.
Вже створена відповідна робоча група, до складу якої входять, зокрема, представники студентства, фахівці з демографії та економетрики, яка буде займатися цим питанням.
Зміни планують впроваджувати поступово та виважено, відповідно до досвіду європейських країн. Наприклад, у Європейському Союзі соціальна стипендія розподіляється з урахуванням рівня доходу студента та його сім’ї, при цьому отримувачі допомоги розподіляються на кілька категорій.
Буде розглянутий принцип індивідуального підходу, коли більшу соціальну виплату будуть отримувати менш захищені соціальні верстви населення, а люди з більшим, але недостатнім рівнем доходів, відповідно, отримуватимуть меншу виплату.
Також, дуже важливим є питання фінансування освіти і науки, як єдиного інструменту розвитку, адже їх не можна розділяти. Це, насамперед, інвестиції у розвиток суспільства та національної економіки.
Починаючи з 2015 року українські вищі навчальні заклади та наукові інституції мають право обслуговуватися в банках, що у свою чергу дає їм право самостійно визначати майбутні витрати коштів власного спецфонду. За словами Міністра, принцип навчальних закладів «нічого не вирощувати і не виробляти» треба змінювати.
Спочатку треба визначатись із видами та принципами наукових досліджень університетів, тобто усі наукові дослідження мають фінансуватися на відкритих грантових принципах з єдиного джерела (фонду), коли грантові пропозиції формуються разом університетами та академічними інститутами.
На сьогоднішній день у Міністерстві освіти і науки України йде плідна робота над законопроектами «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту» та «Про наукову і науково-технічну діяльність», тому у найближчий час можна буде дізнатися про майбутні зміни у освіті більш детально.
Зараз, на освіту в Україні витрачається понад 7 % всього ВВП країни, але результати діяльності є невтішними, що свідчить про низьку якість управління освітою, зношеність фондів та старіння кадрів.
Важливість реформування системи освіти в України відзначив Сергій Квіт, наголосивши, що не всіх задовільнять методи роботи Міністерства, адже лише за таких умов можливо досягти успіху в реформах.
По-перше, необхідність реалізації автономії українських університетів і створення сучасних механізмів забезпечення якості у вищій освіті.
Кожен ЗВО визначає як складати програму навчання та які дисципліни туди закладати. Жодна міністерська комісія не здатна визначити, як краще навчати та навчатися, це не властиві для чиновників функції.
Досягнення вузів будуть контролюватися як всередині університетів, так і ззовні – через Національне агентство із забезпечення якості освіти.
По-друге, треба змінювати принципи, адже не кількість ЗВО визначає розвиток освіти, а їх якість. Наприклад, у відповідності до нового Закону «Про вищу освіту» на даний момент кількість вузів зменшилася із 802 до 317. Неякісний ЗВО приречений на зникнення з освітнього поля України, тому Сергій Квіт наголошує на деякому скороченні навчальних закладів і у майбутньому.
Також, До прийняття нового закону існував перелік із 16 предметів, з яких формувався блок обов’язкових дисциплін. Серед них політологія, соціологія, фізичне виховання, українська мова, історія України, філософія, іноземна мова, безпека життєдіяльності та ін.
По-третє, Міністерство, згідно із чинним законом, не буде примушувати навчальні заклади впроваджувати вивчення окремого списку предметів, отже визначення переліку обов’язкових дисциплін – це прерогатива ЗВО, зрештою, як і право студентів на вибір університету, програми в ньому та певних дисциплін у межах цієї програми.
Зазначимо, що за програмою МОН, кожен студент зможе самостійно формувати траєкторію власного навчання, а навантаження викладачів зменшиться із 900 до 600 годин на рік.
Щоб зробити перехід до нової системи навчання, МОН планує розробити план дій, які кожен ЗВО зможе поступово виконувати.
МОН планує змінити і систему виплати стипендій, але ці зміни зачеплять лише майбутніх першокурсників. За словами Сергія Квіта, система забезпечення стипендії в Україні має колосальні ресурси, адже кожен рік на її виплату виділяється понад 5 млрд. гривень, але принцип розподілу цих коштів є вкрай неефективним.
Вже створена відповідна робоча група, до складу якої входять, зокрема, представники студентства, фахівці з демографії та економетрики, яка буде займатися цим питанням.
Зміни планують впроваджувати поступово та виважено, відповідно до досвіду європейських країн. Наприклад, у Європейському Союзі соціальна стипендія розподіляється з урахуванням рівня доходу студента та його сім’ї, при цьому отримувачі допомоги розподіляються на кілька категорій.
Буде розглянутий принцип індивідуального підходу, коли більшу соціальну виплату будуть отримувати менш захищені соціальні верстви населення, а люди з більшим, але недостатнім рівнем доходів, відповідно, отримуватимуть меншу виплату.
Також, дуже важливим є питання фінансування освіти і науки, як єдиного інструменту розвитку, адже їх не можна розділяти. Це, насамперед, інвестиції у розвиток суспільства та національної економіки.
Починаючи з 2015 року українські вищі навчальні заклади та наукові інституції мають право обслуговуватися в банках, що у свою чергу дає їм право самостійно визначати майбутні витрати коштів власного спецфонду. За словами Міністра, принцип навчальних закладів «нічого не вирощувати і не виробляти» треба змінювати.
Спочатку треба визначатись із видами та принципами наукових досліджень університетів, тобто усі наукові дослідження мають фінансуватися на відкритих грантових принципах з єдиного джерела (фонду), коли грантові пропозиції формуються разом університетами та академічними інститутами.
На сьогоднішній день у Міністерстві освіти і науки України йде плідна робота над законопроектами «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту» та «Про наукову і науково-технічну діяльність», тому у найближчий час можна буде дізнатися про майбутні зміни у освіті більш детально.